Одна з найстрашніших трагедій людства

У всьому світі 27 січня вшановують День пам’яті жертв Голокосту. Саме в цей день 1945 року було звільнено в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Ауцшвіц-Біркенау в Освенцімі. Цьогоріч світ відзначає 75-річчя цієї події.

«Неможливо розповісти про геноцид, але і замовчувати його не можна». Ці слова належать колишньому в’язню Освенціма Єлі Візелю. Він вижив у таборі смерті, щоб стати письменником та журналістом, а у 1986 році – лауреатом Нобелівської премії миру.

Загалом під Голокостом розуміється систематичне переслідування і знищення євреїв і циган нацистською Німеччиною протягом 1933-1945 років.

У період німецької окупації на території сучасної України шляхом масових розстрілів було вбито понад мільйон єврейських дітей, жінок, чоловіків. Близько 2000 місць масових поховань розташовано по всій Україні. Два з них – на території Любарської селищної ради.

Заходи, які у ці дні проходили у закладах освіти Любарщини, мали на меті розповісти учням про страшні сторінки світової історії, вшанувати пам’ять тих, хто став жертвами тих нелюдських катувань. Це були і бесіди, і виховні години, учнівські конференції: «Страшна сторінка історії», «Історичні факти Голокосту», «Скорботна свічка пам’яті», «Людяність над безоднею пекла».У бібліотеках шкіл було організовано тематичні виставки книг, фотоматеріалів, малюнків, статей із друкованих видань «Голокост- лихо століття», «Сказати стільки хочу та мовчу…Я в пам’яті запалюю свічу». Учні переглянули відеоролики, документальні фільми про ці страшні події: відеоролики «Шість мільйонів сердець», у пам’ять про шість мільйонів євреїв, убитих у роки Другої світової війни, «Голокост», документальний фільм «Шлях до нацистського геноциду».

Звісно, сучасним школярам важко зрозуміти масштаби тієї трагедії. Тому дякуємо тим педагогічним колективам, які намагаються пояснити учням нашу приналежність до історії нації, сприяти небайдужому ставленню до національних та світових трагедій людства, умінню співпереживати.